Ірландська авторка Елізабет Боуен

Елізабет Боуен - відома ірландська письменниця, яка запам'яталася своїми літературними творами. Вона відома своїми романами та оповіданнями, які були екранізовані на телебаченні та в кіно. Серед її найвідоміших романів - "Останній вересень", "Будинок у Парижі" та "Спека дня".

Продовжуйте читати, щоб дізнатися про дивовижне життя і спадщину Елізабет Боуен, яку вона залишила у світі літератури.

Елізабет Боуен від народження до смерті

Ірландська письменниця Елізабет Боуен (Елізабет Доротея Коул Боуен) народилася на Герберт Плейс, Дублін, 7 червня 1899 р. У дитинстві батьки привезли її до Боуенс Корт, у Фарахі, графство Корк. Однак у 1907 р. мати забрала її до Англії, оскільки батько став психічно хворим. Мати померла у 1912 р., і юну Елізабет Боуен виховували її тітки у місті Хайт.

Юна Елізабет Боуен здобула освіту в школі Даун Хаус, Беркшир. Тут вона вирішила займатися письменництвом. Вона стала членом Блумсбері Груп, групи молодих письменників. Будучи членом групи, вона подружилася з Роуз Маколей, англійською письменницею, яка допомогла їй знайти видавця для її першої збірки оповідань під назвою "Зустрічі". Вона опублікувала "Зустрічі" в 1923 році, в тому ж році, колиЦей шлюб так і не був укладений. Проте молода Елізабет Боуен мала інші стосунки, зокрема з Чарльзом Річі, Шоном О'Фаоланом та Мей Сартон.

Пізніше, у 1930 році, Елізабет Боуен успадкувала Боуенс-Корт. Однак вона залишилася в Англії і часто навідувалася до Ірландії. Вона повернулася до Ірландії лише у 1952 році, коли її чоловік вийшов на пенсію. Тоді вони оселилися у Боуенс-Корті. Оселившись тут, він помер лише через кілька місяців. Як мандрівна вдова, Елізабет Боуен намагалася утримувати Боуенс-Корт. Згодом вона була змушена продати будинок у1959 року, а наступного, 1960-го, його було знесено. Після цього вона провела кілька років без постійного житла, перш ніж оселилася в Черч-Гілл, штат Хайт, у 1965 році.

Її останній роман "Єва Траут, або Змінюючи обстановку" був опублікований у 1968 році і отримав Меморіальну премію Джеймса Трейта Блека 1969 року. Незабаром після цього, у 1972 році, вона захворіла. Вона святкувала Різдво в Кінсейлі, графство Корк, з майором Стівеном Верноном і леді Урсулою, але незабаром після приїзду була госпіталізована. У неї розвинувся рак легенів, і лише через кілька місяців, 22 лютого 1973 року, вона померла в лікарніПохована разом із чоловіком на церковному кладовищі Фарахі, графство Корк, неподалік від воріт Боуенс Корт, у віці 73 років.

Елізабет Боуен та її спадщина

Елізабет Боуен залишила незгладимий слід у літературному світі. Цю ірландську авторку сьогодні широко вивчають у школах та університетах по всьому світу.

Перша біографія Елізабет Боуен була написана лише через чотири роки після її смерті Вікторією Глендінґінґ. Вона називалася "Елізабет Боуен: портрет письменниці" і була опублікована в 1977 р. Ця біографія отримала Меморіальну премію Джеймса Тейта Блека в 1987 р. Після цього Вікторія Глендінґінґ опублікувала книгу про стосунки Елізабет Боуен і Чарльза Річі в 2009 р. під назвою "Love'sГромадянська війна: Елізабет Боуен і Чарльз Річі: листи і щоденники, 1941-1973".

У 2012 році "Англійська спадщина" встановила блакитну меморіальну дошку на будинку Елізабет Боуен - Кларенс Террас у Риджентс-парку, а у 2014 році - на її резиденції в Коуч Хаусі, Крофт у Хедінгтоні.

Літературна творчість Елізабет Боуен

Зі списком усіх літературних творів Елізабет Боуен можна ознайомитися тут .

Коханець демона

Оповідання "Коханець демона" ірландської письменниці Елізабет Боуен - одне з найвідоміших її оповідань, дія якого відбувається в Лондоні під час Другої світової війни. Ви можете прочитати "Коханця демона" тут.

Короткий зміст "Коханця демона

Ця короткометражна історія розповідає про матір Кетлін Довер, яка повертається до Дубліна під час війни, щоб забрати свої сімейні речі. Вдома вона знаходить лист про зустріч із солдатом, який загинув під час Першої світової війни. Однак, оскільки на ньому немає ні марки, ні зворотної адреси, вона думає, що він, можливо, надійшов надприродним чином. Цей лист нагадує їй про любов, яку вона відчувала до нього. Їй було обіцяно зустрітися.Отримавши цього листа, вона не знала, як і де, але знала, що повинна виконати обіцянку. Вона вирушила на зустріч з ним, але таксі також опинилося під надприродним впливом. Водій виявився її колишнім нареченим. Історія закінчується драматично: вона кричить, намагається втекти з таксі, але її везуть безлюдними вулицями Лондона.

Адаптація

Роман Елізабет Боуен "Демонічний коханець" став епізодом серіалу "Відтінки темряви". Цей епізод вийшов в ефір 21 червня 1986 року і слідує за оригінальною сюжетною лінією Елізабет Боуен.

Останній вересень

Останній вересень - це роман ірландської письменниці Елізабет Боуен, який був опублікований у 1929 році. Джон Банвілл адаптував цей роман у сценарій, і фільм вийшов на екрани у 1999 році. Цей роман натхненний наслідками Першої світової війни.

Підсумки останнього вересня

Фільм "Останній вересень" розпочинається у Деніелстауні, графство Корк. Ми знайомимося з сером Річардом та леді Нейлор, які приймають у своєму маєтку друзів Х'юго та Френсі Монтморенсі. Дія відбувається після Першої світової війни і зосереджується на сім'ях, які намагаються жити після неї. Основною проблемою є соціальний клас, і очікується, що кожен поводитиметься певним чином відповідно до свого класу, оскільки вінМешканці Деніелстауна проводять багато часу, граючи в теніс і відвідуючи танці, цікавляться Лоїс (племінницею Нейлорів) та її стосунками з британським офіцером Джеральдом Лесвортом. Лоїс намагається "віднайти себе".

Боротьба Лоїс несподівано втрачає сенс, коли до Деніелстауна приїжджає міс Марда Нортон. Візит Марди - полегшення для Лоїс, але незручність для леді Нейлор. Лоїс і Марда стають добрими подругами. Насильство між британською армією та Королівською ірландською поліцією зростає. Син друга сім'ї Нейлор, Пітер Коннер, потрапляє в полон, і ірландський опір відчуває себе в небезпеці.У цей момент атмосфера роману змінюється і стає більш спустошеною. Середня частина закінчується від'їздом Марди до Англії, і життя персонажів поступово повертається до того, яким воно було до її приїзду.

У фіналі "Останнього вересня" Лоїс знову має міцні стосунки з Джеральдом, але не може прийняти рішення щодо свого майбутнього, оскільки, по-перше, її затримують махінації леді Нейлор, а по-друге, Джеральд помирає. Через його смерть питання залишається назавжди невирішеним. Існує версія, що його могли вбити друзі Пітера Коннора. Слідом за Лоїс, Лоуренс, Лоренсі сім'я Монтгомері залишає дім Нейлорів. Наступного лютого маєток родини Нейлорів, як і багато інших великих будинків, підпалюють. Це організували ті самі люди, які організували смерть Джеральда.

Ви можете знайти "Останній вересень" тут онлайн.

Останні вересневі цитати

Але ж про любов не говорили б так багато, якби в ній не було чогось особливого?

Запах сандалових коробочок, якась глазур у повітрі від усіх ситців оніміли його земну життєву силу, він став весь ребристий і одноманітний

Вона думала, що їй не варто турбуватися про свою молодість, вона минає спонтанно, як сонячне світло деінде або вогонь у порожній кімнаті.

Будинок у Парижі

"Дім у Парижі" - п'ятий роман ірландської письменниці Елізабет Боуен, дія якого розгортається у Франції та Великій Британії після Першої світової війни. Вперше роман був опублікований у 1935 році, і його називають найскладнішим твором Елізабет Боуен.

Підсумок "Будинку в Парижі

Як і "Останній вересень", "Дім у Парижі" складається з трьох частин: "Теперішнє", "Минуле" і "Теперішнє".

Перший розділ "Будинку в Парижі" починається з подорожі Генрієтти до Ментона, щоб побачити свою бабусю. Генрієтта зупиняється в Парижі, щоб зустрітися з родиною Фішерів. Роман починається з подорожі Генрієтти та міс Фішер до будинку мадам Фішер. Під час перебування у мадам Фішер Генрієтта дізнається, що вона проведе день з 9-річним Леопольдом. Її також попереджають, щоб вона не ставила багато запитань Леопольду.адже цього вечора він вперше зустрінеться зі своєю матір'ю. Однак міс Фішер і Генрієтта отримують телеграму, в якій повідомляється, що мати Леопольда не прийде до нього на побачення.

Другий розділ "Будинку в Парижі", "Минуле", розповідає про зустріч матері та батька Леопольда (Карен і Макса) через багато років після зачаття Леопольда. Під час їхнього роману Макс був заручений з міс Фішер, а Карен - з чоловіком на ім'я Рей Форрестьє. Карен і Макс обговорюють можливість одружитися і розірвати свої нинішні стосунки. Проте вони вирішують не робити цього.Натомість Карен виходить заміж за Рея і віддає Леопольда на всиновлення, а Макс накладає на себе руки.

Третій і останній розділ "Будинку в Парижі" продовжує події першого розділу. Рей забирає Леопольда від мадам Фішер і відвозить його до матері, оскільки Карен дуже боялася зустрітися з ним. Рей вважає, що це правильно, адже у них з Карен були проблеми протягом усього шлюбу через існування та усиновлення Леопольда. Дорогою додому вони висаджують Генрієтту на потяг.щоб вона могла продовжити свою подорож до Ментону.

Цитати з "Будинку в Парижі

Генрієтта знала про серце як орган: вона приватно бачила його, вкрите червоним плюшем, і вірила, що воно не може зламатися, хоча може розірватися

Зустрічі з несхожими на себе людьми не розширюють кругозір, а лише підтверджують думку про те, що ти унікальний

Карен, склавши лікті на поручні, хотіла поділитися з кимось своєю насолодою від самотності: в цьому парадокс будь-якої щасливої самотності

Смерть серця

Дія роману "Смерть серця" Елізабет Боуен розгортається в період між Першою та Другою світовими війнами. Елізабет Боуен назвала його довоєнним романом, дія якого відбувається в часи підвищеної тривоги та стресу. Цей роман увійшов до 100 найкращих сучасних романів за версією журналу "Time" та "Modern Library".

Короткий зміст "Смерті серця

У центрі сюжету "Смерті серця" - молода 16-річна героїня Порша Куейн, дія фільму розпочинається невдовзі після її приїзду до Лондона. Вона переїхала до Лондона, щоб жити зі зведеним братом Томасом та його дружиною Анною, через смерть матері, яка залишила її сиротою. Її батько помер ще до цього. Порша стала результатом роману між її матір'ю та вже одруженим батьком, який покинув дружину та одружився з нею.Мати Порші. Більшу частину свого життя Порша провела в подорожах з матір'ю та батьком, тому оселитися в Лондоні стало для неї викликом. Томасу та Анні важко прийняти Поршу в свій дім, оскільки вона незручна і постійно нагадує про інтрижку батька. Єдиний друг Порші в цей час - економка Метчетт.

Порша, що не дивно, стає самотньою і прагне зрозуміти цей спосіб життя вищого класу, свідком якого вона є. Вона незграбна, невинна і не схожа на тих, хто її оточує. Тому вона починає записувати все, що бачить, у щоденник, намагаючись проаналізувати і зрозуміти цих людей, серед яких вона перебуває. Анна знаходить цей щоденник і весь його зміст, її обурює спостереження Порші за тим, що вона робитьсвої недоліки і виливає весь свій гнів на друга Святого Квентіна.

Порша відкриває для себе романтику, коли закохується в Едді, чоловіка, який працює з Томасом. Її кохання до нього свідчить про її невинність, але її любов до нього сильна. Однак вона не знає, що ніжні дії Едді по відношенню до неї можуть бути не щирими. Ми, читач, дізнаємося, що любовне життя Едді складається зі знайомств, спокушання і розставання з жінками. Що він не має наміру формувати романтичні, емоційні стосункиЗгодом Порша дізнається, що його почуття не є справжніми, коли Томас і Анна їдуть до Італії, і її відправляють до місіс Геккомб. Едді відвідує її тут, і, дізнавшись про відсутність його справжніх почуттів до неї, Порша спустошена, від пережитого вона втрачає свою невинність і довіру до людей.

Святий Квентін розповідає Порції, що Анна знайшла її щоденник і весь його зміст, після цього одкровення Порція тікає. Вона намагається завоювати Едді, але отримує відмову, і ми дізнаємося, що він весь цей час був коханцем Анни. Потім вона знаходить притулок в готельному номері у майора Брутта. Через пережите на Першій світовій війні він не вписується в суспільство. Порція благає його втекти з нею, але він відмовляється.Порша заявляє, що не повернеться, якщо Томас і Анна "не вчинять правильно", Томас і Анна посилають Метчетта забрати Поршу.

Цей фінал неоднозначний, долю Порції вирішує власна уява кожного читача. Елізабет Боуен не дає простої відповіді на питання про майбутнє Порції, та й взагалі не дає її.

Смерть серця цитати

Кохана, я не хочу тебе; у мене немає для тебе місця; я хочу тільки те, що ти даєш. Я не хочу нікого цілком.... Те, що ти хочеш, - це цілого мене, чи не так? А цілого мене немає ні для кого. У тому повному сенсі, що ти хочеш мене, я не існую.

Жалійте егоїзм закоханих: він короткий, марна надія; він неможливий

Невинних так мало, що двоє з них рідко зустрічаються, а коли вони зустрічаються, їхні жертви лежать розкидані навкруги

Серце може думати, що йому видніше: почуття знають, що відсутність затьмарює людейІ я надто залежу від того, як люди ставляться до мене - особливо Анна, мабуть. Люди прямо нападають на мене, я думаю, що вони мають рацію, і ненавиджу себе, а потім ненавиджу їх - тим більше, що вони мені подобаються, ось так.

Спека дня

Роман ірландської письменниці Елізабет Боуен "Спека дня" був опублікований у 1948 році у Великій Британії та у 1939 році у США. Дія роману розгортається під час Другої світової війни і досліджує життя персонажів, які працюють на протилежні секретні служби.

Підсумок дня у розпал спеки

Роман починається з концерту в Лондоні, де ми знайомимося з Луї та Гаррісоном. Луї - молода жінка, чоловік якої воює на боці британських військ. Луї фліртує з Гаррісоном, який швидко відкидає її почуття. Коли концерт закінчується, ми слідуємо за Гаррісоном до квартири, яку винаймає Стелла Родні. Гаррісон закоханий у Стеллу, але Стелла закохана в іншого чоловіка,Роберт Келвей. Гаррісон має сумніви щодо Роберта і вважає його німецько-нацистським шпигуном. Гаррісон розповідає Стеллі про свої підозри і обіцяє не доносити на Роберта, якщо вона покине його і стане його. Стелла відкидає цей шантаж, але думає про можливість того, що Роберт може бути шпигуном. Стелла продовжує стосунки з Робертом, знайомиться з його ексцентричною родиною і продовжує відкидатиУ цей час до неї приїжджає син Стелли, Родерік.

У романі розповідається, що Родерік успадкував ірландський маєток Маунт-Морріс. Стелла вирушає до Ірландії, щоб подбати про маєток для Родеріка. Перебуваючи в Ірландії, Стелла згадує свою юність і дитинство, нагадує про свої заручини і шлюб з батьком Родеріка. Однак згодом вони розлучилися. Перебуваючи в Ірландії, Стелла запитує Роберта, чи правдиві підозри Гаррісона, і Роберт заперечує.ці звинувачення і робить Стеллі пропозицію.

У цей час Родерік відвідує свою двоюрідну сестру Нетті, щоб дізнатися, чи не хоче вона повернутися в Маунт-Морріс. Під час візиту до Нетті він дізнається, що батьки розлучилися не через матір, а через батька, який закохався в армійську медсестру і став ініціатором роману, що поклав край їхньому шлюбу. Родерік запитує про це матір, на що вона відповідає, що всі вважали, нібито вонаСтелла ініціювала розлучення, однак телефонний дзвінок від Гаррісона перериває розмову, Стелла погоджується повечеряти з Гаррісоном, щоб втекти від допитливого сина.

Під час вечері ми дізнаємося, що Стелла збрехала про справжню причину розлучення, бо не хотіла, щоб люди вважали її дурепою. Гаррісон оголошує, що тепер він має заарештувати Роберта, оскільки вона оприлюднила його підозри щодо Роберта. Перш ніж Стелла встигає відповісти, Луї (з концерту) впізнає Гаррісона і перериває розмову. Стелла використовує цей відволікаючий маневр, щоб поглузувати з Гаррісона,але вона ображає його почуття.

Роберт, дізнавшись і злякавшись, що британський уряд починає ставитися до нього з підозрою, оголошує Стеллі, що він насправді є нацистським німецьким шпигуном. Стеллу це відштовхує, як і їхні різні переконання, проте вона кохає його і не хоче, щоб ця нова інформація зруйнувала їхні стосунки. Однак Роберт вирішує покинути її, оскільки їхні різні життя і переконання призведуть до того, що вони будуть вимушеніВін вбиває себе, стрибнувши з даху будинку Стелли.

Роман закінчується оглядом наступних років. Родерік оселяється в Маунт-Морріс і вирішує не ставити під сумнів правдивість розлучення батьків. Ми дізнаємося, що Гаррісона звуть Роберт, і він продовжує кохати Стеллу, відвідує її під час бомбардування. Ми не дізнаємося, чи виникають у них романтичні стосунки. Луї вагітніє від зради, проте її чоловік помирає вВона їде з Лондона, щоб виховувати сина, і виховує його так, ніби він - дитина її чоловіка.

Персонажі "Спека дня

Стелла Родні - головна героїня роману. Її описують як привабливу, витончену і незалежну жінку середнього віку. Вона працює в урядовому агентстві XYD, вона обережна і не допитлива. Вона дуже патріотична, оскільки її брати загинули, служачи Британії в Першій світовій війні.

Роберт Келвей - привабливий чоловік за тридцять, закоханий у Стеллу. Під час війни він залишається в Лондоні, оскільки був поранений у битві за Дюнкерк і часто накульгує через поранення. Він має фашистські переконання через поранення, а також через авторитарну матір, яка принижувала його батька.

Гаррісон - англійський контррозвідник, тихий, емоційно нестійкий, з нерівними очима. Про те, що його звуть Роберт, ми дізнаємося лише наприкінці роману.

Родерік Родні - син Стелли, молодий солдат на навчанні

Луї Льюїс - 27-річна жінка з робітничого класу. Її чоловік воює на війні, а батьки померли, тому вона залишилася сама в Лондоні.

Цитати з фільму "Спека дня

За правилами художньої літератури, яким має відповідати життя, щоб бути достовірним, він був "неможливим" персонажем - наприклад, щоразу, коли вони зустрічалися, він не виявляв жодних ознак того, що минув час від їхньої останньої зустрічі.

Тієї неділі з шостої години вечора грав віденський оркестр

У житті може статися просідання ґрунту, так що, без видимого порушення поверхні, змінюються градієнти, стійки можуть трохи відхилятися від прямої лінії.

Ресторан згасав, байдуже розслабляючи свою ілюзію: для тих, хто запізнювався, її місце займала приватна ілюзія. Їхній столик, здавалося, стояв на власному килимі; у них було відчуття звичаю, врівноваженості, перебування в тісних стінах, ніби вони знову обідали вдома після подорожі. Вона розповіла йому про свої самотні вечері в Маунт-Морріс, посеред бібліотеки, край таці якраз торкавсяне торкаючись підставки лампи... вогонь за спиною, що м'яко падав на власний попіл - ні, не можна було відчувати себе самотнім серед тих, хто відчуває...

Ірландська письменниця Елізабет Боуен на екрані

Завдяки популярності та дивовижним історіям, розказаним у романах Елізабет Боуен, не дивно, що її романи та оповідання потрапили на великий екран. Її твори також з'являлися у телевізійних серіалах, таких як BBC2 Playhouse, Ten from the Twenties та The Twentieth Century.

Першим романом Елізабет Боуен, екранізованим у 1956 році, став "Смерть серця", за яким було знято телевізійний фільм сценаристами Енн Аллан та Джуліаном Емісом.

Після цього "Дім у Парижі" був адаптований і знятий у 1959 р. У цій екранізації зіграли Памела Браун, Вів'єн Беннетт, Трейдер Фолкнер і Клер Остін.

У 1987 році "Смерть серця" була екранізована у другому телевізійному фільмі з Патрицією Ходж, Найджелом Хейверсом, Робертом Гарді, Філліс Калверт, Венді Гіллер та Мірандою Річардсон у головних ролях.

Після цього "Спека дня" була екранізована в 1989 році на телеканалі "Гранада" з Патрицією Ходж, Майклом Ґембоном, Майклом Йорком, Пеґґі Ешкрофтом та Імельдою Стонтон у головних ролях.

Нарешті, у 1999 році "Останній вересень" був екранізований сценаристом Джоном Банвіллом, у головних ролях - Меґі Сміт, Девід Теннант, Майкл Ґембон і Фіона Шоу.

Елізабет Боуен

Ірландська письменниця Елізабет Боуен присвятила своє життя створенню історій, щоб люди могли насолоджуватися ними та вчитися на них. Однак чи багато вона досягла з точки зору літературної акредитації?

У 1937 році вона стала членом Ірландської академії літератури, заснованої В.Б. Єйтсом та Джорджем Бернардом Шоу. Ірландська академія літератури була створена для публічного нагородження літературних досягнень та заохочення опозиції до літературної цензури.

Того ж року, коли Елізабет Боуен опублікувала книгу "Спека дня" (1848), вона була нагороджена CBE, кавалером Найвищого ордену Британської імперії (в рамках Британського лицарського ордену), за свою літературну роботу в галузі мистецтва.

Її останній роман "Єва Траут, або Міняю обстановку" здобув Меморіальну премію Джеймса Тейта Блека 1969 року і увійшов до шорт-листа Букерівської премії 1970 року.

Королівське літературне товариство зробило її супутником літератури в 1965 році, і багато університетів визнали її літературну велич. Трініті-коледж в Дубліні та Оксфорд присвоїли їй почесні ступені. 1956 року вона була призначена стипендіатом Люсі Мартін Доннеллі в коледжі Брін Мор у США.

Цікаві факти

Охрещений у церкві св. Стефана на вулиці Аппер Маунт Стріт, Дублін

Елізабет Боуен була першою жінкою, яка успадкувала Боуенс Корт

Повернувся до Дубліна в 1916 році, щоб працювати в госпіталі для ветеранів Першої світової війни

Оскільки вона народилася 7 червня, її знак зодіаку - Телець

Її батьків звуть Генрі Чарльз Коул Боуен і Флоренс (née Colley) Боуен.

Багато хто вважає ірландську письменницю Елізабет Боуен однією з найвидатніших романісток ХХ століття, і це не дивно! А ви читали що-небудь з творів нашої улюбленої ірландської авторки? Будь ласка, розкажіть нам у коментарях нижче!

Якщо вам сподобалося дізнаватися про ірландську письменницю Елізабет Боуен, будь ласка, дізнайтеся більше про інших видатних ірландських авторів:

Ірландська авторка Една О'Браєн